шведська
шведська

Що спричиняє розвиток хвороби Гоше?

Ферменти (ензими) — це біологічно активні речовини, що утворюються і використовуються організмом для нормального протікання хімічних реакцій.

При хворобі Гоше, один з ферментів ― глюкоцереброзидаза ― не утворюється у достатній кількості. Глюкоцереброзидаза робить можливим розщеплення жирової речовини під назвою глюкоцереброзид. За відсутності достатньої кількості чи активності ферменту, глюкоцереброзид накопичується всередині деяких клітин (макрофагів), в результаті чого останні збільшуються у розмірі. Ці великі клітини, що накопичують глюкоцереброзид, називаються «клітинами Гоше». Глюкоцереброзид накопичується у лізосомах клітин, через це хвороба Гоше відноситься до так званих лізосомних хвороб накопичення.

Рис. 1. Мікроскопічне зображення клітин Гоше (позначені стрілками) у біоптаті кісткового мозку.

Клітини Гоше не здатні нормально функціонувати, і, по мірі того, як вони накопичуються, порушується функціонування відповідних органів та тканин.

Розуміння ключових слів

Успадкування хвороби Гоше

Як у пацієнтів виникає хвороба Гоше?

Гени ― це ділянки ДНК, на яких записана інформація про те, як клітинам слід виконувати свою роботу, іншими словами, це комп'ютерна програма для організму. Всі гени передаються нам від батьків. Те, чи є у людини хвороба Гоше, залежить від двох генів β-глюкоцереброзидази (або GBA: одного від батька, одного від матері.)

У пацієнтів з хворобою Гоше обидва гени GBA, які повідомляють клітинам про необхідність утворення фермента β-глюкоцереброзидази, містить мутацію, що означає, що в організмі виробляється менша кількість ферменту, або фермент, який виробляється, не функціонує належним чином. У деяких випадках, фермент взагалі не виробляється. Це призводить до накопичення жирової речовини (глюкоцереброзиду) у білих кров'яних клітинах (макрофагах), а отже і до проблем з функціонуванням різних органів тіла (див. розділи "Що таке хвороба Гоше" і "Що спричиняє розвиток хвороби Гоше").

Пацієнт з хворобою Гоше не може нічого вдіяти, щоб зупинити це захворювання, адже гени GBA, що він успадкував від батьків, не змінюються протягом життя.

Яким чином хвороба Гоше передається в сім'ях?

У кожного з нас є два набори генів у всіх наших клітинах, – один набір ми отримуємо від матері, і один – від батька. Набір генів GBA, переданих (успадкованих) від батьків дитині, визначатиме те, чи матиме вона хворобу Гоше, чи ні:

Якщо обидва гени в парі є нормальними, дитина не матиме хвороби Гоше

Якщо обидва гени в парі є дефектними, у дитина виникне хвороба Гоше

Якщо один ген є нормальним, а інший – дефектним, дитина не матиме хвороби Гоше, але буде її «носієм», тобто матиме ризик передати ген з мутацією наступним поколінням.

Для того, щоб у людини розвинулися ознаки і симптоми хвороби Гоше, вона повинна успадкувати дефектний ген GBA від обох своїх батьків, – це називається захворюванням з «аутосомно-рецесивним типом успадкування».

Носії не хворіють на хворобу Гоше самі, але вони мають один дефектний ген GBA і можуть передати його своїм дітям. Хоча носії хвороби Гоше мають один дефектний ген GBA, наявність у них іншого нормального гену GBA дозволяє організму утворювати фермент β-глюкоцереброзидазу у достатній кількості, через це шкідливого накопичення глюкоцереброзиду не відбувається. Попри те, що кількість фермента β-глюкоцереброзидази, що виробляється у них в організмі, як правило, нижче норми, носії не мають симптомів хвороби Гоше і можуть не знати про наявність у них одного дефектного гену GBA.

Ймовірність передачі хвороби Гоше від батьків до дітей

Хвороба Гоше успадковується за «аутосомно-рецесивним типом успадкування». Щоб зрозуміти, що це означає на практиці, розберемо приклад: уявіть, що чоловік і жінка обидва є носіями хвороби Гоше, – вони не хворіють на цю хворобу самі, але кожен з них має один нормальний, і один дефектний ген GBA. У цьому випадку кожного разу при народженні дитини:

Існує імовірність 1 з 4 (тобто 25%) того, що дитина успадкує 2 нормальних гени GBA, і не матиме хвороби (і не буде носієм хвороби Гоше)

Існує імовірність 2 з 4 (тобто 50%) того, що дитина успадкує 1 дефектний ген GBA і буде носієм хвороби Гоше (але не матиме хвороби)

Існує імовірність 1 з 4 (тобто 25%) того, що дитина успадкує 2 дефектних гени GBA і у неї буде хвороба Гоше

Обидва батьки є носіями хвороби Гоше

Якщо обидва батьки не хворіють на хворобу Гоше або не є носіями дефектного гена, з високою вірогідністю ніхто з їхніх дітей не буде уражений хворобою Гоше та не буде носієм.

Ознаки та симптоми

Прояви хвороби Гоше можуть відрізнятися у різних пацієнтів. У деяких пацієнтів перебіг захворювання є відносно легким, і захворювання може залишатися непоміченим до досягнення дорослого віку. У інших людей симптоми можуть розвиватися незабаром після народження.

Хворобу Гоше поділяють на три типи:

Тип 1

- це найбільш поширена форма хвороби Гоше, яка не вражає нервові клітини пацієнта. Водночас, тип 1 може включати в себе ряд ознак і симптомів, таких як проблеми з кістками, зміни в аналізах крові, таким пацієнтам властива підвищена втомлюваність і збільшена селезінка. Хвороба також може вражати печінку і легені. Хворобу Гоше 1 типу називають "ненейропатичною -3"

Тип 2

– це дуже рідкісна і тяжка форма хвороби, яка вражає лише немовлят. Симптоми з'являються через деякий час після народження і включають вже описані, але також до них додаються симптоми з боку нервової системи. Вони можуть включати косоокість, тугорухливість рук і ніг, судоми та утруднене ковтання. Цю форму хвороби називають «гострою нейропатичною хворобою Гоше»4. Хвороба Гоше 2 типу завжди призводить до летального наслідку, діти часто помирають до досягнення ними 2-річного віку. Це надзвичайно важка форма хвороби, яка на даний час не піддається лікуванню.

Тип 3

Тип 3 також є рідкісною формою хвороби Гоше, що включає симптоми з боку нервової системи, але тип 3 не є настільки важким, як хвороба Гоше 2 типу. Перші симптоми можуть з’являтися як у немовлят, так і у дітей доросліше . Вони включають порушення рухливості очей і всі симптоми, описані вище. Хворобу цього типу називають «хронічною нейропатичною хворобою Гоше5».

Хоча поділ захворювання на три типи допоможе лікарям контролювати симптоми, перебіг хвороби Гоше значною мірою відрізняється у різних пацієнтів, і її часто розглядають як комплекси різних симптомів, від легких до важких, із збільшенням проблем з боку нервової системи6.

MAT-UA-2000090

27.07.2020